Час наодинці — це не про самотність, а про відпочинок та відновлення.
Чому іноді корисно побути наодинці?
У чому користь усамітнення?
Про це і більше читай на сторінках презентації
Початок нового року — це чудовий час для починань і змін! Це період, коли можна переглянути свої цілі та стратегії для досягнення успіху в навчанні та житті.
Ось кілька порад, які допоможуть вам бути продуктивними, здоровими та натхненними.
Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме цього дня 1949 року на 4-й сесії ГА ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами.
Символ Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом – червона стрічка, яка символізує пам’ять про людей, життя яких забрав СНІД. Також вона є символом боротьби із захворюванням і надії на те, що незабаром знайдуть ліки від цього захворювання.
Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства" щороку проходить з 16 листопада по 10 грудня. Вона має на меті привернути увагу суспільства до проблем подолання суспільства у сім`ї, жорстокого поводження з дітьми, а також протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. На знак підтримки учасники акції пов’язують помаранчевою стрічкою свій одяг. Це офіційний колір протидії домашньому насильству, що символізує світле та вільне від жорстокості майбутнє.
29.10.2024. День кібербезпеки
- Захист
особистих даних в інтернеті
- Штучний
інтелект (AI)
- Розумне
використання телефону
- Діпфейки
- Важливість
остерігатись кібератак
- Кар’єра
в кібербезпеці
Інтерактивна
навчальна сесія для дітей 7-10 років про:
- Онлайн-геймінг
та покупки в онлайн іграх
- Дзвінки
та повідомлення від шахраїв
- Кібербулінг
та боротьба з ним
- Підозрілий контент в соцмережах
Перевір, наскільки ти обізнаний у питаннях захисту від кібернебезпек
Перевірте свої знання з кібербезпеки. 10 запитань для вчителів
Психічне (ментальне) здоров'я – це стан
психічного благополуччя, яке дозволяє людям справлятися з життєвими стресами,
реалізовувати свої здібності, навчатися й працювати, а також робити внесок у
життя суспільства.
Як підтримати
психічне здоров’я
Турбота про себе може зіграти важливу роль у підтримці вашого психічного здоров'я.
Турбота про себе означає знаходити час на заняття, які допоможуть вам жити добре та покращити як фізичне, так і психічне здоров'я.
Фахівці дали кілька порад, як
підтримати своє психічне та фізичне здоров’я:
Регулярно
займайтеся спортом. Усього
30 хвилин ходьби або занять фізичними вправами щодня допоможуть підняти настрій
та покращити здоров'я. Дослідження свідчать, що фізична активність зменшує
симптоми тривоги та депресії. Регулярна фізична активність також запобігає
неінфекційним захворюванням, таким як хвороби серця, ожиріння, діабет і деякі
види раку.
Їжте
здорову їжу та уникайте зневоднення. Збалансоване харчування та достатня кількість води
можуть покращити ваш стан та концентрацію протягом дня.
Дбайте
про сон. Дотримуйтесь
графіка та переконайтеся, що ви спите достатньо. Синє світло від пристроїв та
екранів може ускладнити засинання, тому зменште вплив синього світла від
телефона чи комп'ютера перед сном.
Спробуйте
заняття з релаксації. Вивчіть
програми для розслаблення або оздоровлення, які можуть включати медитацію,
м'язову релаксацію або дихальні вправи. Заплануйте регулярний час для цих та
інших корисних занять, які вам подобаються, наприклад, ведення щоденника.
Визначте цілі
та пріоритети. Вирішіть,
що потрібно зробити зараз, а що може зачекати. Навчіться говорити
"ні" новим завданням, якщо ви починаєте відчувати, що берете на себе
занадто багато. Намагайтеся пам'ятати про те, чого ви досягли наприкінці дня, а
не про те, чого ви не змогли зробити.
Практикуйте
подяку. Нагадуйте
собі щодня про конкретні речі, за які ви вдячні. Запишіть їх увечері або
прокрутіть у голові.
Зосередьтеся
на позитиві.
Виявіть та киньте виклик своїм негативним і марним думкам.
Залишайтеся
на зв'язку. Зверніться
до своїх друзів або членів сім'ї, які можуть надати емоційну підтримку та
практичну допомогу.
Проєкт реалізують із супервізією дитячої психологині Світлани Ройз; він рекомендований Міністерством освіти і науки України як такий, що допомагає знизити стрес у дітей і підлітків під час перебування в укритті.


Щороку 25 листопада світ відзначає
Міжнародний день ліквідації насильства щодо жінок.
Дата була затверджена 17 грудня 1999 року Генеральною асамблеєю ООН. День став символом світового визнання проблеми гендерного насилля.
Також саме сьогодні розпочинається кампанія «16 днів проти насильства», яка має міжнародний характер та була ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства у 1991 році. Доречно зазначити, що Україна приєдналась до проведення вказаної кампанії у 2001 році.
Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства щодо жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.
Шістнадцятиденний період акції охоплює такі важливі дати:
• 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
• 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
• 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
• 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
• 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
• 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
• 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
• 10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Не будьте байдужими, не мовчіть, якщо ви стали свідком такого злочину.
Звертайтесь по допомогу, якщо над вами вчиняються будь які прояви насильства.
Будьмо свідомими - зупинимо насильство разом!
Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства" стартує!
З 25 листопада до 10 грудня в Україні та в багатьох країнах світу проводиться акція «16 днів проти насильства». Її мета – привернення уваги всього світу до проблеми насильства у будь-яких його проявах та пошуки способів подолання цього негативного соціального явища. Мова йде не лише про насильство в сім’ї, зокрема жорстоке поводження із дітьми чи жінками, а і про проблему торгівлі людьми.

Щороку з 25 листопада до 10 грудня відбувається Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
«16 днів проти насильства» – це нагода ще раз нагадати громадськості про існування цих проблем у суспільстві, підвищити рівень обізнаності людей щодо усіх форм насильства, продовжити процес створення недискримінаційного простору для життя, розвитку і професійного зростання кожної людини.
16 листопада світова спільнота відзначає Міжнародний день толерантності, проголошений статтею 6 Декларації принципів толерантності, для того, щоб піднести громадську свідомість, звернути увагу на небезпеку, приховану в нетерпимості, протидіяти її проявам, сприяти формуванню психології толерантності та вихованню в її дусі.
Вміння терпимо та з розумінням ставитись до оточуючих - це невід'ємна складова сучасного життя та умова співіснування різних людей в одному суспільстві.






Пам’ятка для батьків
1. МІНІМІЗУЙТЕ ПЕРЕГЛЯД НОВИН З ДИТИНОЮ.
2. ГОВОРІТЬ З ДИТИНОЮ. БАГАТО. ПОСТІЙНО.
3. ДІТИ ПОТРЕБУЮТЬ ТАКТИЛЬНОСТІ.
4. НЕ СОРОМТЕСЯ ГОВОРИТИ ЗІ СВОЄЮ ДИТИНОЮ ПРО ВЛАСНІ ПОЧУТТЯ ТА ЕМОЦІЇ.
5. ПРИСЛУХАЙТЕСЯ ДО ДІТЕЙ. НАЙЧАСТІШЕ, ВОНИ ТРАНСЛЮЮТЬ ТЕ, ЩО ПЕРЕЖИВАЮТЬ І ВІДЧУВАЮТЬ МИМОВІЛЬНО. ІНКОЛИ, САМІ НЕ РОЗУМІЮЧИ, ЩО З НИМИ ВІДБУВАЄТЬСЯ.
6. СПОСТЕРІГАЙТЕ ЗА ГРОЮ ДИТИНИ.
7. НЕ ВТОМЛЮЙТЕСЯ ПОВТОРЮВАТИ ДИТИНІ, ЩО ВИ ПОРУЧ, ЩО ВИ ЇЇ ЗАХИЩАЄТЕ, ТУРБУЄТЕСЯ ПРО НЕЇ, ЩО ВОНА НЕ САМОТНЯ.
8. ДОЗВОЛЬТЕ ДИТИНІ БРАТИ ІЗ СОБОЮ ВАЖЛИВУ РІЧ АБО ІГРАШКУ. ЦЕ СТВОРИТЬ ДОДАТКОВЕ ВІДЧУТТЯ БЕЗПЕКИ.
9. НЕ ІГНОРУЙТЕ МОЖЛИВОСТІ СТВОРИТИ СИМВОЛІЧНІ РИТУАЛИ ПЕРЕД СНОМ.
10. ДОЗВОЛЯЙТЕ ДІТЯМ ЗНІМАТИ НАПРУГУ В КОНСТРУКТИВНИЙ СПОСІБ.
ПАМ‘ЯТАЙТЕ: СПЕРШУ КИСНЕВА МАСКА СОБІ, ПОТІМ - ТИМ, ХТО ПОРУЧ!


Ми не можемо передбачити дату закінчення війни, але ми знаємо, що перемога настане. Ми не можемо впливати на рішення та дії політиків і військових, але ми можемо підтримувати їх своєю вірою. Читайте далі.
Кілька порад, які допоможуть пережити важкі події війни, знайти ресурси для життя . Загалом, щоб пережити війну, треба жити. Отож, продовжуємо.








Друзі! Зараз ми всі знаходимось у дуже тяжкому часі, аби знизити рівень стресу та тривожноcті, пропонуємо вам цікаві та прості вправи по самодопомозі для людей, що пережили травму, мають панічні
атаки та високий рівень тривожності ( з посібника самодопомога)(переходьте за посиланням)
Симптом фантомної сирени - це стан, коли у повній тиші ви чуєте сирени, яких насправді нема. Перевіряєте повідомлення, вікно. Здалося. Це сирени вашої тривоги.
Що з цим робити? Читайте далі або дивіться









Ви – маяки для своїх дітей.
Відчувайте, знайте, домовтеся з собою, що ви є для них джерелом світла підтримки, балансу.
Хороша книжка й читання вголос добрих історій допоможе зараз супроводжувати втомлених – малих і великих. Читайте повільно, розмірено, якщо того потребують зовнішні тривожні звуки – заколисуючи чи підбадьорюючи.
Заохочуйте колективні читання в групах, де ви збираєтеся для безпеки, залучайте голоси дорослих різного віку та старших дітей.
Книжки на вік 3+
Олеся Мамчич. Як правильно ревіти / #вірші, #гумор
Аліна Штефан. Калюжа / #книжка-картинка
Галина Ткачук. Найтихіша книжка / #книжка-картинка
Олеся Мамчич. Ким працюватиме Яся / #ілюстрованевидання, також на вік 6+
Оксана Лущевська. Велет нам програє / #читальня, #1рівень
Оксана Лущевська. 101 маяк / #книжка-картинка
Ольга Купріян. Мамонт / #книжка-картинка
Сергій Лоскот. Жаринка, що стала зорею / #ілюстрованевидання, також на вік 6+
Оксана Давидова. Що всередині? / #книжка-картинка
Анна Третяк. Про трьох відважних лицарів / #книжка-картинка
Настя Музиченко. Сни для канапи / #книжка-картинка
Сашко Дерманський. Арктична пасіка / #читальня, #1рівень, #гумор, #вірші
Книжки на вік 6+
Аліна Штефан. Мармуровий пес / #читальня, #3рівень, #оповідання
Анна Хромова. Космічні агенти проти сирного монстра / #гумор, #комікс, #супергерої, також на вік 9+
Таня Стус. Коники винахідників / #читальня, #3рівень, #оповідання, #серія
Юрій Нікітінський. Міцна дружба Дімона / #гумор, #чаптербук
Мія Марченко. Сором’язливий Сальвадор / #читальня, #3рівень, #оповідання
Ольга Купріян. Боброго ранку! / #гумор, #чаптербук, також на вік 9+
Олександра Дорожовець. Замріяний котик Фаго / #чаптербук
Андрій Кокотюха. Не той хлопчик / #читальня, #3рівень, #оповідання, #детектив
Володимир Арєнєв. Справа про зухвале викрадення пташенят / #читальня, #3рівень, #оповідання,
Книжки на вік 9+
Наталія Бонь. НЛО за селом / #пригоди #чаптербук #повість
Сергій Лоскот. Чубзики / #пригоди #чаптербук #повість
Галина Ткачук. Білка Квасоля та Опівнічний Пожирака / #гумор #пригоди #чаптербук
Олександра Орлова. Нечуй Невмирущий / #гумор #пригоди #чаптербук
Сергій Лоскот. Таємне завдання капітана Кепа / #гумор #пригоди #чаптербук
Сергій Лоскот. Капітан Кеп і курячі пірати / #гумор #пригоди #чаптербук
Котигорошка. Заплутані казки / #казки #збірка
Олеся Мамчич. Іванна і ванна / #гумор #оповідання #збірка
Жахлива книжка. Збірник страшних історій / #гумор #оповідання #збірка
Ольга Голубєва. Безкінечні казки / #гумор #оповідання #збірка
Анастасія Лавренішина. Віктор_Робот. Щоденник збирача планет / #щоденник #приквел
Серйозні теми радять обмірковувати та обговорювати з дитиною, спостерігати за її реакцією, ставити запитання, вислуховувати думку й надавати підтримку. Ігри та творчі завдання до текстів поглиблять сприйняття і сприятимуть розвитку творчого мислення.
Книжки на складні теми (втрата, агресія, дискримінація) мають докладні коментарі психолога про те, на що варто звернути увагу під час читання й обговорення.
«Сучасні діти живуть у цифрову епоху. Їм часто бракує живих контактів, вони бувають самотніми, дуже чутливими, але водночас не до кінця усвідомлюють власні емоції. Читання разом із дорослими стає для них не тільки розвитком навички, а й психотерапією, тренінгом з емпатії, коли твориться спільний емоційний та ціннісний простір, а герої книжок перетворюються на безпечних провідників у стабільний світ. Дітям цікавіше читати, якщо є з ким обговорювати прочитане. Це одна з форм родинного спілкування», – коментує дитяча та сімейна психологиня, експертка проєкту Світлана Ройз.
Рекомендації «Як допомогти дитині з вибором професії»
Прислухайтеся до порад для надання допомоги Вашим дітям в свідомому виборі
професії:
1. Втримайтесь від спокуси
бачити своїх дітей продовженням себе. Кожна дитина – унікальна особистість. Вона – не ви. Робота,
яку ви вважаєте невимовно нудною або дратуючою, може стати саме тією
діяльністю, що припаде до душі вашій дитині. Не відмовляйте дитину обирати
певний шлях в житті чи певні інтереси лише тому, що ви не вважаєте їх цікавими.
2.
Розпитайте підлітка про його цілі в
житті (та уважно вислухайте).
Зрештою, вибрана нами кар’єра повинна узгоджуватися з
глобальними цілями, які ми ставимо собі на майбутнє. Наша робота дуже сильно
впливає на наше життя – від місця, де ми знімаємо квартиру, щоб було ближче до
офісу і до того, скільки задоволення отримуємо від того, що в тому офісі
робимо. Робота впливає на те, скільки ми можемо подорожувати і скільки часу
залишиться на наші захоплення.
Тож ось декілька корисних запитань, які допоможуть
визначити, що найважливіше для вашого підлітка:
● Скільки років ти плануєш витратити на навчання в
коледжі/університеті/проходячи практику?
● У фінансовому плані, як ти уявляєш своє майбутнє?
Наскільки важливі гроші для твого майбутнього та твоїх планів робити те, що ти
любиш?
● Як ти думаєш, чи міг би ти день за днем виконувати
роботу, яка не є для тебе значущою або від якої ти не отримуєш винагороди на
більш глибокому рівні?
● Наскільки великою частиною твого життя має бути твоя
майбутня робота?
● Чи хочеш ти працювати за професією, що пов’язана із
допомогою іншим?
● Що ти полюбляєш робити найбільше за все? Чи можеш ти це
монетизувати?
3.
Допоможіть дитині розкрити свої здібності та знайти джерело натхнення.
Батьки, які уважно ставляться до інтересів своєї дитини,
зазвичай, добре орієнтуються в її інтересах, бажаннях та уміннях.
Сприймайте підлітка таким, яким він є, не вимагаючи
величезних досягнень в усіх шкільних предметах.
4.
Складіть перелік перспективних професій.
Проаналізуйте із дитиною різні спеціальності стосовно їх
затребуваності (не плутати із престижністю) не тільки на даний проміжок часу, а
й в перспективі на майбутні 10-20 років. Наприклад, виші зараз у величезних
кількостях випускають фахівців, яким буде досить складно працевлаштуватися
після отримання диплому. Мова йде про колись престижні економічні та юридичні
факультети, які є буквально в кожному інституті чи університеті. Тому спробуйте
заглянути в майбутнє.
5.
Знайдіть своє коло спілкування та заохочуйте дитину знайти своє.
6.
Будьте самі чудовим взірцем.
Ваша дитина спостерігає за кожним вашим кроком, тому намагайтесь
показати їй гарний приклад любові до власної роботи.
7.
Будьте терплячим та обнадійливим.
Нагадуйте своїй дитині, що пошук роботи мрії – це,
частіше за все, тривалий процес самовизначення та експериментів.
Це нормально – змінювати курс, проходячи кар’єрний шлях.
Будьте терплячі до своєї дитини під час цих непростих рішень і заохочуйте її
продовжувати дізнаватися більше про себе та не припиняти розвиватися і
пізнавати нове.
Якщо ж вам здається, що вашого підлітка не цікавит геть
нічого, не засмучуйтесь та наберіться терпіння. Період з 15 до 20 років життєво
важливий для пізнання самого себе, і, швидше за все, ваша дитина протягом цього
часу сформує реальне бачення свого майбутнього. А прямо зараз найкраще, що ви
можете зробити, – це заохотити підлітка задуматися над тим, що йому подобається
робити, і допомогти йому відточити те, що йому вдається найкраще. А там вже
знайдеться і повноцінна кар’єра!
І наостанок, щоб підсумувати, ось чек-лист турботливих
батьків:
· Розповісти, які професії мають гарну перспективу в майбутньому.
· Пропонувати ті професії, що зацікавлять дитину, а не ті, які підкаже тест або оцінка в журналі.
· Спонукати її до пошуку мотивуючого кола однодумців.
· Дати максимум інформації про різні професії.
· Не змушувати поступати до вишу лише заради диплома: краще витратити пару років на самовизначення, а потім знайти ідеальну професію.
Бажаємо вам успіху!
Список використаних
джерел:
1.
https://taslife.com.ua/blog/teenager-job
- як допомогти підлітку у виборі професії.
2.
https://khm.dcz.gov.ua/publikaciya/yak-dopomogty-dityam-u-vybori-profesiyi-porady-batkam
- як допомогти дітям у виборі професії (поради батькам).
Підготувала:
практичний психолог - Петецька Л.А.
Що робити з булінгом (цькуванням) в початковій школі? Поради батькам
Булінг (цькування) є складною проблемою. І
в різному віці ця проблема потребує різних рішень.
Якщо Вашу дитину залякують чи Ваша дитина
стала такою, що залякує – Ви повинні
знати як їй допомогти, щоб припинити це.
Захист починається з втручання дорослих. Кожний свідомий дорослий повинен
замислитись, коли: дитина здається надзвичайно стурбованою, не хоче
ходити до школи, або регулярно скаржиться на головний біль та біль у животі,
якщо у дитини проблеми з агресією чи, здається, їй бракує емпатії.
Треба знати чи є у вашої дитини агресивні друзі?
Булінг (цькування) – це серйозне питання для сучасної
молоді, яке вимагає втручання дорослих.
Хоча
батьки не можуть захистити своїх дітей від будь-якої небезпеки, яку може
представляти життя, існує ціла низка речей, які вони можуть зробити для
виховання належних навичок, необхідних для створення та підтримання здорових
стосунків та припинення насильства та булінгу.
Одна
з найефективніших речей, які дитина може зробити, щоб зупинити прояви
булінгу – це сказати дорослому.
Дітям
може бути не комфортно про це говорити, вони можуть бути збентежені або
перелякані тим, що розмови погіршать проблему – потрібно багато сміливості
та довіри, щоб дитина розказала про те, що з неї знущаються.
Обов’язково
поцікавтесь деталями знущань: як часто це відбувається та як довго
триває? Чи знає про це вчитель та як реагують інші діти?
Заступіться за свою дитину – повідомте про знущання іншим
дорослим у житті дитини (вчителям, тренерам) і працюйте разом, щоб надати
дитині підтримку, необхідну йому для розвитку здорових стосунків.
Навчіть дитину бути напористим – не агресивним. Дослідження показують, що використання
агресії для боротьби з агресією, як правило, погіршує проблему. Навчіть дитину,
як відстоювати себе, репетируючи фрази та слова типу: «СТОП!» поки вони не
прозвучать впевнено.
Запевнити
дитину, що відійти та повідомити про знущання – це найкраще, що слід зробити.
Надзвичайно
важливо, щоб батьки створили середовище, яке сприяє
розвитку позитивних дружніх стосунків та зменшенню негативних взаємодій.
Подумайте
про те, щоб записати свою дитину на різні заходи в школу та поза
нею, щоб вона могла відчути багато різних дружніх стосунків.
Встановіть зв’язки з іншими батьками, щоб можна було контролювати
взаємодію дітей з однолітками.
Діти,
над якими знущаються, часто мають низьку самооцінку. Знайдіть заняття, які їм
подобаються, щоб вони могли почати відчувати себе добре.
Список використаних джерел:
1.
https://pntl.edu.vn.ua/index.php/osvitnii-protses/tips-for-parents/109-bulinh-porady-batkam-uchyteliam-ta-ditiam - що таке булінг
(цькування) та його причини.
2.
http://knowledge.org.ua/uk/shho-robiti-z-bulingom-v-pochatkovij-shkoli-poradi-batkam/
- що робити з булінгом (цькування) в початковій школі? Поради батькам
Підготувала:
практичний психолог
Петецька Л.А.
Громадська організація "Психічне здоров`я"









Сторінка громадської організації на ФБ
Діти на карантині. Поради для батьків.
Як мотивувати дитину до навчання під час карантину?
Як уникнути стресу - кілька дієвих порад фахівців.
Читайте тут
До уваги батьків!
- як краще впоратися зі стресом, не втрачаючи ресурсів;
- як допомогти впоратися зі стресом своїм дітям;
- як встановлювати правила у вихованні дитини з повагою та любов’ю й говорити зі своїми дітьми мовою любові.
Як сформувати адекватну самооцінку у дитини?
Самооцінка дітей напряму залежить від того, яке середовище їх оточує та
як спілкуються з ними найближчі люди, адже їхній думці малеча довіряє,
яка власне і формує дитяче уявлення про себе.
До Вашої уваги 15 найбільш дієвих стратегій поведінки, які допоможуть
сформувати у дитини адекватну самооцінку.
Читайте тут.
Кілька порад, які допоможуть сформувати здорову самооцінку
Стрес!? Як його подолати?
Стрес — нормальна реакція на події зовнішнього світу і ми відчуваємо його кожного дня. Стрес – це стимул, комплекс тілесних реакцій, що активізують наш організм на подолання. Проте як він вплине на нас – позитивним чином чи катастрофічним- обираємо тільки ми.
Закриття шкіл, хворі друзі чи рідні, ізоляція вдома – ці та інші фактори можуть спричинити відчуття тривоги і стресу у дітей під час пандемії коронавірусу (COVID-19). Ми не можемо вберегти дитину від стрес-факторів (може і не потрібно?), але ми можемо навчити дитину справлятися зі стресовою ситуацію, тим самим роблячи цінний внесок в її майбутнє.
Існує багато методів миттєвого зняття стресу. Вони спрямовані саме на подолання тілесних симптомів – заспокоєння та нормалізація дихання, серцевого ритму, концентрація уваги.Серед найефективніших – глибоке дихання, спокійна музика, переключення на інші справи та спілкування. Це корисні, але тимчасові міри. Важливо допомогти сформувати психологічну стійкість дитини (стресостійкість).
Ось кілька порад, що допоможуть на шляху до стресостійкості:
Зрозумій проблему. Розуміти себе – цінне вміння. Формулювання проблеми — важлива частина у її вирішенні.Будьте в курсі того, що саме турбує вашу дитину, які ситуації для неї є стресовими. Ви самі, або за допомогою психолога, можете проаналізувати ці ситуації та знайти можливу, більш глобальну причину стресу.Управляйте емоціями. Негативні емоції – норма, вони виникають у всіх. Але необхідно навчитися давати раду своїм емоціям і почуттям у будь-якій ситуації вчасно і правильно виражати їх.Створіть тривожну коробку, куди дитина буде записувати та складати негативні емоції та ситуації, що їх викликали. Такий ритуал допоможе залишити погане у коробці, а не у голові, залишившитільки корисний досвід.
Самостійність. Поки ми усіма можливими способами оберігаємо дитину, та пропонуємо їй готові рішення, вона почувається захищенною, знає що може розраховувати на підтримку та поміч. Але є тонка межа між допомогою та формуванням, так званої, навченої безпорадності. Цей термін означає стан, коли людина не робить спроб до поліпшення свого стану (не намагається уникнути негативних стимулів або отримати позитивні), хоча має таку можливість. Навчена безпорадність — результат несамостійності дитини, що залишиться і в дорослому житті. Вивчена безпорадність – синонім неконтрольованості життя. Ми знаємо що тривога – це страх перед невідомим майбутнім і саме відсутність відчуття контролю породжує такий страх.
Творчість. Подолання стандартних ситуацій нестандартими методами формують несвідоме відчуття впевненості в своїх можливостях та знижують страх перед майбутнім, особливо притаманний тривожним дітям. Є така вправа – придумувати нестандартні способи використання звичних речей, або незвичне, навіть фантастичне, вирішення простої ситуації.
Мисліть позитивно, вчиться цьому самі і вчіть свої дітей.
Вправи для боротьби зі стресом, що підійдуть для кожного…
Скажемо
«Ні!» насильству
В Україні за минулий рік органи та установи, що протидіють домашньому насильству зафіксували 211 362 звернення щодо насильства в сім'ї, з них 2 756 — від дітей.
Ви маєте здогадки, що дорога вам людина зіткнулася із жорстоким поводженням? Тривожними ознаками можуть бути:
Приниження із боку партнера/-ки в присутності інших
Постійні вибачення за поведінку партнера/-ки
Надмірні ревнощі партнера/-ки, від яких знайома вам людина страждає
Знайома вам людина перестала проводити час з друзями та родиною
Постійне занепокоєння, що якісь її/його дії можуть засмутити партнера/-ку
Зміни у поведінці, почуття пригніченості та тривожності
Незрозумілі сліди чи травми на тілі
.
Жорстоке поводження нерозривно пов'язане із владою та
контролем, отже, один із найважливіших способів допомогти людині,
яка перебуває у стосунках з кривдником, – подумати, як ви можете допомогти їй
вирішувати за себе. Крім цього, можна підтримати їх такими способами:
Визнайте, що вона чи він перебувають у дуже складній та
лячній ситуації, вислуховуйте та підтримуйте.
Дайте їм зрозуміти, що агресія
партнера – не їхня провина. Запевніть, що вона чи він не самотні, і що їм є до
кого звернутися за допомогою та підтримкою. Їй чи йому може бути складно
говорити про випадки насильства. Скажіть, що до вас можна звертатися за
допомогою у будь-який момент, коли це знадобиться. Можливо, більш за все їй чи
йому потрібен хтось, хто повірить та вислухає їх.
Не судіть.
Поважайте рішення вашого друга
чи родича. Людина може знаходити безліч причин зберігати відносини із
кривдником. Можливо, вони багато разів залишатимуть кривдника і знов
повертатимуться до нього. Не критикуйте її чи його рішення, не намагайтеся
викликати почуття провини. У цей час вона чи він ще більше потребуватимуть
вашої підтримки.
Якщо він чи вона розірвали деструктивні стосунки,
продовжуйте підтримувати їх.
Ваші близькі все одно можуть почуватися засмученими і самотніми, коли ці відносини розірвано. Йому чи їй потрібен час, щоб пережити сум розставання, і ваша підтримка в цей час особливо багато важить для них.
Заохочуйте проводити час не тільки з партнером, але й із друзями та родичами.
Підтримка надзвичайно важлива, і що більше вона чи він відчуватимуть підтримку людей, які їм небайдужі, тим простіше їм буде зробити те, що потрібно для того, щоб забути партнера, який кривдив їх, та залишатися у безпеці. Пам'ятайте, що ви можете зателефонувати на гарячу лінію, щоб одержати інформацію про мобільні бригади соціально-психологічної допомоги.
Допоможіть розробити план безпеки. Заохочуйте отримати кваліфіковану допомогу.
Знайдіть місцеву установу, що займається проблемою сімейного насильства, яка надає консультування. Якщо вона чи він мають піти до поліції, суду чи адвоката, запропонуйте супроводжувати їх задля моральної підтримки.
Пам'ятайте, що ви не можете "врятувати".
Хоча вам, можливо, тяжко дивитися на те, як близька вам людина страждає, зрештою, саме вона чи він повинні приймати рішення щодо того, що їм робити. Важливо, щоб ви підтримували її чи його незалежно від прийнятого ними рішення, і допомогли знайти спосіб жити у безпеці та мирі.
Куди звертатися у випадку домашнього насильства?
102 ― Національна поліція України;
15-47 ― урядова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства;
116-123 або 0 800 500 335 ― «Ла Страда»;
772 або 0 800 500 225 ― Національна дитяча гаряча лінія;
мобільні бригади Міністерства соціальної політики в регіонах;
денні центри UNFPA;
@police_helpbot ― чат-бот у Telegram від МВС.
За матеріалами сайту "Розірви коло"
Телефони «гарячих ліній», за якими ви, діти, можете отримати психологічну підтримку в разі, якщо потрапили в ризиковані для здоров’я ситуації, в тому числі випадки, пов’язані із соціальними мережами.









Ніхто не знає які проблеми зустрінуть
нас завтра, але вже сьогодні треба знати, хто готовий прийти на допомогу!
Немає коментарів:
Дописати коментар